У дисертаційній роботі вперше в українському філософсько-правовому дискурсі здійснено сучасний філософсько-правовий аналіз інституту ювенальної юстиції в контексті євроінтеграційних державотворчих і правотворчих процесів, що дало змогу виокремити її охоронну функцію, не спрямовану тільки на осуд, покарання, засуд тощо, а зосереджену на захисті порушника, оскільки йдеться про неповнолітніх осіб. Відтак акцентовано на правильному вихованні дитини в колі сім'ї, де їй мають прищеплювати цінності, патріотизм і повагу до права, що, без сумніву, скорегує девіантну поведінку неповнолітніх, допоможе подолати схильність їх до правопорушень.Аргументовано необхідність правового регулювання виховання та освіченості дітей, як однієї із засадничих характеристик інституту ювенальної юстиції, що покликане убезпечити неповнолітніх від негативного виміру девіантної поведінки. Означена складова є взаємообумовленою відповідальністю і сім'ї, і держави, водночас не можна применшувати первинного значення саме батьківського впливу. Врешті-решт інститут сім'ї підтверджує те, що внутрішньосімейні відносини великою мірою впливають на зростання кількості правопорушень серед неповнолітніх, адже стереотипи й аксіологія спілкування формують модель поведінки дітей у суспільстві, а відтак і в державі.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат