У роботі на основі комплексного аналізу опублікованої літератури та нововиявлених архівних джерел уперше визначено місце і роль Почаївського Успенського монастиря в історії і культурі українського народу унійного періоду (XVIII – 30-х років XIX ст.). Обгрунтовано основні напрями церковно-релігійної діяльності Почаївського монастиря, сутність його релігійних практик, особливості проповідницької діяльності обителі та його насельників, культ почаївських святинь та їх значення для насельників і паломників обителі. Доведено, що церковно-релігійна діяльність Почаївського монастиря синтезувала практики Православної та Уніатської Церков. Досліджено функціонування монастиря в культурно-освітній сфері (навчальні заклади, бібліотека, іконописна майстерня). Охарактеризовано репертуар Почаївської друкарні, мову видань та їх особливості, рівень мистецького оформлення та контакти з іншими видавничими осередками. Доведено, що книговидавнича діяльність Почаївського монастиря унійного періоду склала потужний внесок в культурну скарбницю українського народу і служила важливим консолідуючим фактором українських земель. Церковно-релігійна та культурно-освітня діяльність Почаївського монастиря засвідчувала явище поліморфізму в українській культурі і визначала, у підсумку, його роль як важливого центру міжконфесійних взаємин.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат