Дисертаційна робота присвячена дослідженню проявів релігійності особистості, зокрема індивідуальної структури релігійності особистості студента. На основі диспозиційних та операціональних проявів релігійності виокремлено сім її видів: релігійно-моральний, релігійно-тривожний, релігійно-формальний, релігійно-інтуїтивний, релігійно-нормативний, псевдорелігійний, релігійно-консервативний. До основних диспозиційних проявів релігійності належать особистісні риси, стани і властивості: чутливість, емпатія, тривожність, консервативність, підлеглість, сміливість, стриманість, розвинена уява, афективна, інферентна і голістична інтуїція, а до операціональних проявів – керування власними емоціями, адекватне вираження емоцій, домінування позитивних емоцій та їхня інтенсивність, емоційна близькість. Встановлено, що релігійно-моральний вид зіставляється з найвищою універсальною стадією розвитку релігійності та ґрунтується на інтуїції, почуттях та вірі. Визначено, що афективна інтуїція, інтелект та віра є найсильнішими предикторами релігійності, при цьому афективна інтуїція має найвищу предикативну силу. Відповідно, релігійність як особистісний конструкт є виявом інтуїтивно-почуттєвого відображення дійсності. Виявлено психосемантичні координати понять релігійності і духовності особистості, які виражені асоціативними значеннями суб'єктів, емоцій і цінностей; ситуативними значеннями проявів релігійності та конотативними значеннями з найбільш вираженими полюсами ознак великий та сильний.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат